Дексаметазон КРКА таблетки 4 мг

Дозування

Дексаметазон приймають в звичайних дозах від 0,5 до 10 мг на добу, залежно від захворювання, яке лікують. При більш тяжких станах може бути потрібне застосування доз понад 10 мг на добу. Дозу підбирають залежно від індивідуальної реакції пацієнта та тяжкості захворювання. Початкові дози дексаметазону застосовують до появи клінічної реакції, а потім дозу слід поступово зменшують до найнижчої клінічно ефективної дози. Для лікування гострих тяжких станів застосовують значно вищі дози ніж для хронічних захворювань. Для того щоб мінімізувати побічні ефекти, слід використовувати найнижчу ефективну дозу.

Якщо не передбачено інше, керуються нижчезазначеними рекомендаціями з дозування.

Наведені нижче рекомендації з дозування подано виключно для ознайомлення. Початкові і добові дози завжди потрібно визначати на основі індивідуальної реакції пацієнта та тяжкості захворювання.

Набряк мозку: залежно від причини та тяжкості захворювання початкова доза становить внутрішньовенно 8–10 мг (до 80 мг)/добу, надалі – перорально 16–24 мг (до 48 мг)/добу розподілені на 3–4 (не більше 6) прийоми протягом 4–8 днів. Терапія протягом більш тривалого часу із застосуванням нижчих доз дексаметазону може знадобитися при опроміненні та консервативному лікуванні пухлин головного мозку, що не підлягають оперативному втручанню.

Набряк мозку внаслідок бактеріального менінгіту: до застосування антибіотику – 0,15 мг/кг маси тіла кожні 6 годин протягом 4 днів; дітям – 0,4 мг/кг маси тіла кожні 12 годин протягом 2 днів.

Напад бронхіальної астми: дорослі – 8–20 мг/добу, а потім, за необхідності, 8 мг кожні 4 години.

Діти – 0,15–0,3 мг/кг маси тіла.

Гострі шкірні захворювання: залежно від характеру і ступеня захворювання добова доза становить 8–40 мг, а в деяких випадках – до 100 мг, потім дозу слід зменшити відповідно до клінічної необхідності.

Активна фаза ревматичних системних захворювань: системний червоний вовчак 6–16 мг/добу.

Загострення ревматоїдного артриту з тяжкою формою прогресуючого перебігу: застосовується при швидких деструктивних формах у дозах 12–16 мг/добу, при позасуглобових проявах у дозах 6–12 мг/добу.

Тяжкі інфекційні захворювання, токсичні стани (наприклад, туберкульоз, тиф): 4–20 мг протягом кількох днів лише з супутньою протиінфекційною терапією.

Паліативне лікування пухлинних захворювань: початкова доза становить 8–16 мг/добу, при тривалому застосуванні – 4–12 мг/добу.

Профілактика і лікування блювання, викликаного застосуванням цитостатиків, еметогенною хіміотерапією, в поєднанні із протиблювотними засобами: перорально 10–20 мг дексаметазону до початку хіміотерапії, а потім, за необхідності, 4–8 мг 2–3 рази на добу протягом 1–3 днів (при помірній еметогенній терапії) та до 6 днів (при інтенсивній еметогенній терапії).

Профілактика і лікування післяопераційного блювання: одноразово 8–20 мг до операції, дітям віком від 2 років: 0,15–0,5 мг/кг маси тіла (максимально 16 мг).

Порушення функції нирок

У пацієнтів, які знаходяться на активному гемодіалізі, може підвищитись кліренс препарату через діалізат і, таким чином, може бути потрібне коригування дози стероїдів.

Порушення функції печінки

Пацієнтам з тяжким перебігом хвороби печінки може бути потрібне коригування дози. У пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю біологічні ефекти дексаметазону можуть посилюватись за рахунок більш повільного метаболізму (продовжений час напіввиведення з плазми крові) і гіпоальбумінемії (підвищені рівні вільного препарату в плазмі крові), які також можуть викликати більше побічних ефектів.

Пацієнти літнього віку

Лікування пацієнтів літнього віку, особливо у разі довгострокового лікування, слід підібрати з урахуванням більш серйозних наслідків поширених побічних ефектів кортикостероїдів в літньому віці (остеопороз, цукровий діабет, гіпертонія, знижений імунітет, зміни психіки). У таких пацієнтів концентрації дексаметазону в плазмі крові можуть бути вищими, екскреція повільнішою, ніж у молодих пацієнтів, тому дозу потрібно зменшити відповідним чином.

Довготривале лікування

Для довготривалого лікування ряду захворювань після початкової терапії лікування глюкокортикоїдами слід змінити з дексаметазону на преднізон/преднізолон, щоб зменшити пригнічення функції кори надниркової залози.

Припинення лікування

Гостра недостатність кори надниркової залози може виникнути після різкого припинення тривалого лікування великими дозами глюкокортикоїдів. Таким чином, в подібних випадках дози глюкокортикоїдів слід знижувати поступово для припинення лікування (див. розділ «Особливості застосування»).

Спосіб застосування

Дексаметазон слід приймати під час або одразу після прийому їжі, щоб звести до мінімуму подразнення шлунково-кишкового тракту. Слід уникати вживання напоїв, що містять алкоголь або кофеїн.

Дексаметазон КРКА випускається у формі таблеток по 4 мг, 8 мг, 20 мг і 40 мг. Таблетки можна розділити на рівні частини та забезпечити додаткові дози 2 мг та 10 мг для полегшення ковтання таблетки для пацієнта.

Коли неможливе проведення терапії через день, загальну добову дозу глюкокортикоїдів зазвичай можна застосовувати у вигляді одноразової ранкової дози; однак деякі пацієнти потребують розділення добових доз глюкокортикоїдів.

Діти.