Медрол №30 у флак. таблетки 4 мг

ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування лікарського засобу МЕДРОЛ (MEDROL) Склад: діюча речовина: метилпреднізолон; 1 таблетка містить метилпреднізолону 4 мг або 16 мг, або 32 мг; допоміжні речовини: таблетки, що містять 4 мг метилпреднізолону, – лактоза, моногідрат; крохмаль кукурудзяний; сахароза; кальцію стеарат; таблетки, що містять 16 мг метилпреднізолону, – лактоза, моногідрат; крохмаль кукурудзяний; сахароза; кальцію стеарат; олія мінеральна; таблетки, що містять 32 мг метилпреднізолону, – лактоза, моногідрат; крохмаль кукурудзяний; сахароза; кальцію стеарат; олія мінеральна. Лікарська форма. Таблетки. Основні фізико-хімічні властивості: таблетки по 4 мг – білі таблетки напівовальної еліптичної форми з тисненням «MEDROL 4» на одному боці та хрестоподібною насічкою на іншому; таблетки по 16 мг – білі опуклі таблетки еліптичної форми з тисненням «MEDROL 16» на одному боці та хрестоподібною насічкою на іншому; таблетки по 32 мг – білі опуклі таблетки еліптичної форми з хрестоподібною насічкою на одному боці та маркуванням «UPJOHN 176» на іншому. Хрестоподібна насічка на таблетках не є функціональною та не призначена для поділу таблетки. Фармакотерапевтична група. Кортикостероїди для системного застосування. Глюкокортикоїди. Код АТХ H02A B04.
Показання. Ендокринні захворювання. Первинна і вторинна недостатність коркового шару надниркових залоз (при цьому препаратами першого ряду є гідрокортизон або кортизон; у разі необхідності синтетичні аналоги можна застосовувати у поєднанні з мінералокортикоїдами; одночасне застосування мінералокортикоїдів особливо важливе для лікування дітей раннього віку). Вроджена гіперплазія надниркових залоз. Негнійний тиреоїдит. Гіперкальціємія при злоякісних пухлинах. Неендокринні захворювання. 1. Ревматичні захворювання. Як додаткова терапія для короткочасного застосування (для виведення хворого із гострого стану або при загостренні процесу) при таких захворюваннях: · псоріатичний артрит; · ревматоїдний артрит, включаючи ювенільний ревматоїдний артрит (в окремих випадках може бути потрібною підтримуюча терапія низькими дозами); · анкілозуючий спондиліт; · гострий і підгострий бурсит; · гострий неспецифічний тендосиновіт; · гострий подагричний артрит; · посттравматичний остеоартрит; · синовіт при остеоартриті; · епікондиліт. 2. Колагенози. У період загострення або в окремих випадках як підтримуюча терапія при таких захворюваннях: · системний червоний вовчак; · системний дерматоміозит (поліміозит); · гострий ревмокардит; · ревматична поліміалгія при гігантоклітинному артеріїті. 3. Шкірні захворювання. · Пухирчатка; · бульозний герпетиформний дерматит; · тяжка мультиформна еритема (синдром Стівенса – Джонсона); · ексфоліативний дерматит; · фунгоїдний мікоз; · тяжкий псоріаз; · тяжкий себорейний дерматит. 4. Алергічні стани. Для лікування нижчезазначених тяжких та інвалідизуючих алергічних станів у разі неефективності стандартного лікування: · сезонний або цілорічний алергічний риніт; · сироваткова хвороба; · бронхіальна астма; · реакції гіперчутливості до лікарських засобів; · контактний дерматит; · атопічний дерматит. 5. Захворювання очей. Тяжкі гострі і хронічні алергічні та запальні процеси з ураженням очей та придаткового апарату, такі як: · алергічні крайові виразки рогівки; · ураження очей, спричинене Herpes zoster; · запалення переднього відділу ока; · дифузний задній увеїт та хоріоїдит; · симпатична офтальмія; · алергічний кон’юнктивіт; · кератит; · хоріоретиніт; · неврит зорового нерва; · ірит та іридоцикліт. 6. Захворювання органів дихання. · Симптоматичний саркоїдоз; · синдром Лефлера, що не піддається терапії іншими методами; · бериліоз; · фульмінантний або дисемінований легеневий туберкульоз (застосовується у комбінації з відповідною протитуберкульозною хіміотерапією); · аспіраційний пневмоніт. 7. Гематологічні захворювання. · Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура у дорослих; · вторинна тромбоцитопенія у дорослих; · набута (аутоімунна) гемолітична анемія; · еритробластопенія (еритроцитарна анемія); · вроджена (еритроїдна) гіпопластична анемія. 8. Онкологічні захворювання. Як паліативна терапія при таких захворюваннях: · лейкози і лімфоми у дорослих; · гострий лейкоз у дітей. 9. Набряковий синдром. Для індукції діурезу або усунення протеїнурії при нефротичному синдромі без уремії, ідіопатичного типу або зумовленому системним червоним вовчаком. 10. Захворювання травного тракту. Для виведення хворого з критичного стану при таких захворюваннях: · виразковий коліт; · хвороба Крона. 11. Захворювання нервової системи. · Розсіяний склероз у фазі загострення; · набряк мозку, спричинений пухлиною мозку. 12. Захворювання інших органів і систем. · Туберкульозний менінгіт з субарахноїдальним блоком або при загрозі розвитку блока, у поєднанні з відповідною протитуберкульозною хіміотерапією; · трихінельоз з ураженням нервової системи або міокарда. 13. Трансплантація органів. Протипоказання. - Системні грибкові інфекції. - Системні інфекції у тих випадках, коли специфічна протимікробна терапія не призначена. - Гіперчутливість до метилпреднізолону або до компонентів препарату, зазначених у розділі «Склад». Введення живих або живих ослаблених вакцин протипоказане пацієнтам, які отримують імуносупресивні дози кортикостероїдів.Спосіб застосування та дози. Хрестоподібна насічка на таблетках не є функціональною та не призначена для поділу таблетки.Початкова доза лікарського засобу може варіювати залежно від показань. При менш тяжких захворюваннях зазвичай бувають достатніми нижчі дози, хоча окремим пацієнтам можуть бути потрібні і вищі початкові дози. Терапія високими дозами може бути застосована при таких клінічних ситуаціях, як набряк мозку (200–1000 мг/добу), трансплантація органів (до 7 мг/кг/добу) та розсіяний склероз. У лікуванні розсіяного склерозу у фазі загострення пероральне застосування метилпреднізолону по 500 мг/добу протягом 5 днів або по 1000 мг/добу протягом 3 днів є ефективним. Якщо через належний період часу задовільного клінічного ефекту не досягнуто, терапію таблетками метилпреднізолону слід відмінити та призначити пацієнту альтернативну терапію. Якщо після тривалої терапії препарат потрібно відмінити, то рекомендується проводити це поступово, а не раптово.Після досягнення задовільного ефекту, слід підібрати індивідуальну підтримуючу дозу шляхом поступового зменшення початкової дози через певні проміжки часу до найнижчої дози, яка дасть змогу підтримувати досягнутий клінічний ефект. Слід пам’ятати, що необхідний постійний контроль дозування препарату. До ситуацій, за яких може виникнути потреба коригування дози препарату, належать: зміни клінічного стану, зумовлені настанням ремісії або загостренням захворювання; індивідуальна відповідь пацієнта на препарат; вплив на пацієнта стресових ситуацій, що прямо не пов’язані з основним захворюванням, на яке спрямована терапія. В останньому випадку може виникнути необхідність збільшити дозу метилпреднізолону на певний період часу, залежно від стану пацієнта.Слід підкреслити, що потрібна доза може варіювати і її слід підбирати індивідуально, залежно від характеру захворювання та реакції пацієнта на терапію.АЛЬТЕРНУЮЧА ТЕРАПІЯ (АТ)Альтернуюча терапія – це такий режим дозування кортикостероїдів, при якому подвоєна добова доза кортикостероїду призначається через день, уранці. Метою такого виду терапії є досягнення у пацієнта, який потребує тривалої терапії, максимальних переваг застосування кортикостероїдів при зведенні до мінімуму деяких небажаних ефектів, включаючи пригнічення гіпофізарно-надниркової системи, кушингоїдний стан, синдром відміни кортикостероїдів і пригнічення росту у дітей. Діти. Препарат застосовують у педіатричній практиці.Слід ретельно стежити за особливостями розвитку і росту немовлят та дітей при застосуванні у них тривалої терапії кортикостероїдами. У дітей, які отримують глюкокортикоїди щоденно протягом тривалого часу по декілька разів на добу, може відмічатися затримка росту. Такий режим дозування слід використовувати тільки за найбільш нагальними показаннями. Застосування альтернуючої терапії, як правило, дає змогу уникнути цього побічного ефекту або звести його до мінімуму (див. розділ «Спосіб застосування та дози. Альтернуюча терапія»).Немовлята і діти, які отримують тривалу терапію кортикостероїдами, мають особливий ризик підвищення внутрішньочерепного тиску. Високі дози кортикостероїдів можуть спричинити панкреатит у дітей.Передозування. Не зареєстровано клінічного синдрому гострого передозування кортикостероїдами. Повідомлення про гостру токсичність та/чи смерть після передозування кортикостероїдами надходили рідко. Специфічного антидоту у разі передозування не існує; проводиться підтримуюче та симптоматичне лікування. Метилпреднізолон піддається діалізу.

Важливо! Дана інструкція із застосування є офіційною інструкцією виробника, затверджена і надана Державним реєстром лікарських засобів України.Дана інструкція представлена виключно з ознайомчою метою і не є приводом для самолікування.